Четвер, 27.07.2017, 13:48
Вітаю Вас Гість | RSS

НВО - ліцей нових інформаційних технологій

Пошук
Наше опитування
Ви завітали на наш сайт, і нам цікаво, хто ви є:
Всього відповідей: 988
Статистика
Ми на Facebook

Каталог статей

Головна » Статті » Наші публікації

Роль ІКТ та медіаосвітніх технологій у формуванні національно-соціальних компетентностей особистості при вивченні зарубіжної літератури

Власенко Н.Г., учитель зарубіжної літератури НВО-ліцею НІТ м.Кам'янського

Педагогічна ідея — це повітря,

у якому розправляє крила педагогічна творчість

В. Сухомлинський

Реформування освіти в Україні потребує зміни в конструюванні змісту освіти, цінність яко­го ставиться в залежність від того, наскіль­ки він доступний для застосування методик, які формують всебічно розвинену, творчу, мислячу особистість.

Серед першочергових завдань, які вирі­шує сучасна школа, чільне місце посідає завдання всебічного розвитку особистості школяра. Воно підпорядковує у своїй сут­ності розгляд низки філософських, нау­кових, практичних та естетичних площин освіти, проекція вирішення яких убачаєть­ся в реалізації навчальних дисциплін на су­часному рівні.

Важко визначити номінативним якийсь із освітніх ракурсів, бо лише в комплексі вони реалізують мету, передбачену не тіль­ки інструктивними листами Міністерства освіти і науки, але й самим часом, дійсніс­тю, що складалася у світі в цілому та кра­їні зокрема.

Думка про те, що уроки літератури вирізня­ються з-поміж усіх інших навчальних пред­метів загальноосвітньої школи, не потребує доказів. Саме література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру й особистісних якостей, естетичних смаків учнів. Високе мистецтво слова допомагає читачам усіх вікових груп пізнати великий і складний світ, себе в ньому, осмислюва­ти людські стосунки й знаходити шлях до «царства» краси та істини, вибудовувати храм духовності [1].

Метою сучасного уроку стає вже не нагро­мадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування вмінь і нави­чок щодо орієнтації в інформаційному про­сторі. Нового звучання набуває не стіль­ки констатація проблеми, скільки доціль­ність і шляхи її розв’язання. Отже, нового значення набуває співпраця на уроці вчи­теля й учня, які будують свою навчально- пізнавальну роботу навколо художнього твору, інформації про нього, його творця. Саме тому в полі зору педагога-словесника є, на мій погляд, розв’язання проблеми, як допомогти дитині осягнути перш за все саму себе, відчути радість від емоцій, своєї не­повторності. Удається реалізувати такі за­вдання лише на уроках співтворчості, побу­дованих на абсолютно паритетних умовах, де вчитель і учень, як рівний з рівним, нама­гаються досягти в спільній праці вершин прекрасного, де головне місце в роботі від­водиться учневі. На вчителя покладаються організаторські функції: скерувати роботу учнів, у потрібне русло спрямувати їх дум­ки, необхідні для розуміння твору.

На уроці літератури не просто відбуваєть­ся знайомство з новим художнім твором, а здійснюється поліфонічне спілкування:

Важливим завданням словесника зали­шається формування в кожній непересіч­ній особистості школяра кваліфіковано­го читача. Спробую висловити точку зору щодо можливостей реалізації цієї пробле­ми в межах сучасного уроку.

Урок літератури — це урок образного сприй­няття світу як найбільш яскравого й доступ­ного для дитини. Він змушує працювати уяву, фантазію, розвиває розумові, пізна­вальні, творчі здібності, формує особис­тість кваліфікованого читача.

Учителеві варто вибрати правильний шлях для структурної побудови уроку, що базу­ється на алгоритмі:

Шлях до пізнання - від зацікавлення — через здивування — до захоплення. Долаючи про­стір і час, до сьогоднішніх читачів доходять думки й почуття найбільших геніїв людства. Щоб були вони адекватно сприйняті, учи­тель, за словами методиста Р. Ф. Брандесова, має виконувати функцію своєрідно­го підсилювача художніх емоцій літератур­ного твору, творця невидимого зв’язку між досвідом поколінь.

«Від образного світу уроку — до образно­го власного “Я”» — саме так можна визна­чити шлях учня, який він долає у своєму зростанні на уроці. Покликання літерату­ри — через переживання, співпереживання розвивати особистість учня, його духовну сутність. З огляду на таку позицію в реко­мендаціях МОН України предмет літера­тури має викладатися як мистецтво слова. Такий підхід потребує вводити інновацій­ні технології, які психологічно спонукали б до активної діяльності.[2]

Розвиток комп’ютерних та інших комунікаційно – інформаційних технологій, таких як мобільний зв'язок, електронна пошта та Інтернет- не оминув навчальний процес.

Сьогодні перспективи розвитку зарубіжної літератури пов’язують із впровадженням інноваційних технологій: комп’ютерного навчання, діалогових (інтерактивних) технологій, пошукової діяльності. Допомогти учневі орієнтуватись в умовах «інформаційного обвалу», уміти оцінити якість інформації, швидко її обробити та при необхідності застосувати – одне з найбільш важливих завдань учителя. На допомогу сучасному вчителю прийшли такі комп’ютерні програми як MS Office, MS PoverPoint, MSPublisher, MSExcel та інші.

У своїй педагогічній діяльності я намагаюсь крокувати в ногу з розвитком інформаційних технологій. Комп’ютер, мультимедійний проектор, інтерактивна дошка, Інтернет – ще декілька років ці слова для мене нічого не означали. Але зараз я не уявляю свого уроку без демонстрації ілюстрацій до будь – яких творів літератури, показу навчальних презентацій, слайд – шоу, проведення інтерактивних семінарів, тестування учнів, створення учнівських проектів та їх захисту. Завдяки мультимедіа сухий теоретичний матеріал оживає: видатні письменники й поети перетворюються на живих людей, історичні події стають близькими, абстрактні поняття постають як конкретні явища. Мультимедійні технології дали можливість учням «подорожувати» різними країнами світу, побачити найвидатніші музеї та галереї, «стати свідками» історичних подій. Саме мультимедійні електронні посібники - та чарівна паличка, яка допоможе на будь – якому етапі уроку: у груповій роботі для постановки завдань, під час мотиваційної частини уроку, під час роботи над таблицями, схемами, міні-конспектами, для творчої роботи, для проведення тестувань. Під час роботи над текстом через проектор можна вивести на інтерактивну дошку вірш чи уривок з твору, запитання та завдання до нього, провести літературний диктант тощо. Все це заощаджує такий дорогоцінний час, дозволяє вчителю зробити перевірку відразу на уроці та виставити оцінки. Демонстрація репродукцій картин, пам’ятників культури різних періодів унаочнюють теоретичні поняття, підвищують загальний культурний рівень учнів, допомагають засвоїти такі теми як «Античність», «Ренесанс», «Бароко», «Просвітництво», «Романтизм» та ін.

Опанувавши програму складання презентацій Microsoft PoverPoint, я сама стала режисером свого заняття. Ця програма дозволяє створити анімаційний опорний конспект уроку, включити відео- та  аудіофрагмент, зобразити в динаміці якесь явище, подію, що допоможе учневі легше засвоїти новий навчальний матеріал. Створюючи самостійно мультимедійні презентації та захищаючи їх перед класом, учні формують уміння виступати перед аудиторією, коротко формулювати свою думку, структурувати свою доповідь, використовувати різні мультимедійні засоби і можливості (зображення, звукозаписи, відеофільми, гіперпосилання на інші веб-сайти або файли)для ілюстрування ідей, гіпотез, висновків. В учнів формуються навички стисло, чітко, зручно для ефективної інтерпретації презентувати результати досліджень за допомогою вдало підібраних графіків і діаграм, а також відбирати найяскравіші переконливі факти для підтвердження своєї думки, розвивається естетичний смак. Вони вчаться працювати з комп’ютером, принтером, сканером, цифровими фотоапаратами  та камерами, різноманітними комп’ютерними програмами.[3]

У мережі Інтернет можна скачати будь-які за тематикою презентації, але особливе задоволення отримуєш, створюючи щось сам. У моїй «педагогічній скрині» є власні презентації: «Шекспір очима сучасників», «Сторінками казок», «Література проти війни». Використовую презентації у виховній та позакласній роботі: «Літературна вікторина для учнів 9-11 класів», «Символи України», «Проблеми СНІДу в Україні», «Урок спогадів». Учнівські мультимедійні презентації доцільно використовувати як для представлення результатів власних досліджень, проектів, самостійної роботи, так і для виконання випереджуючих завдань як засіб ознайомлення з новою інформацією. Ліцеїсти залюбки шукають цікаву інформацію про письменників та поетів, історію написання творів, «мандрують» музеями та галереями світу, використовують електронні бібліотеки, щоб прочитати твори в повному обсязі.

Мабуть, немає такого вчителя, який би не знав про програму «Intel Навчання для майбутнього». Для організації навчальної діяльності учнів програма пропонує використання методу проектів.

На своїх уроках також намагаюся використовувати елементи проектування. Ставлю перед учнями ключові тематичні та змістові запитання, об’єдную у групи та розподіляю ролі. Ось деякі запитання, які допоможуть школярам краще зрозуміти та засвоїти навчальний матеріал:

  • Що подарувати Пушкіну?
  • Які таємниці розкриває персько-таджицька лірика?
  • Чому рукописи не горять?(М.Бугаков «Майстер і Маргарита»)

Результатом роботи над проектом можуть бути презентації, публікації, афіші, плакати, листівки, візитні картки героїв тощо. Створення проектів вимагає від учнів умінь аналізувати, порівнювати, інтерпретувати, оцінювати факти, події та літературні тексти. Це дає можливість дітям творчо пов’язати між собою різні аспекти теми, відчути та здійснювати взаємозв’язки з іншими навчальними предметами та з їх особистим досвідом.

Формування читацької культури залежить не тільки від знання художніх творів, а  ще й від опанування літературно-критичної спадщини, яка допомагає нам краще осмислити той чи інший текст, зрозуміти його проблематику й естетичну вартість. Тому сьогодні на уроках зарубіжної літератури ми створюємо медіастатті з актуальних для ліцеїстів питань для розміщення на сайті НВО, обговорюємо та  аналізуємо їх. Учні вчаться дотримуватися вимог до мови та стилю медіатексту:

  • стиль статей має бути енциклопедичним;
  • виклад матеріалу не можна подавати від першої особи;
  • не варто вживати простомовні вислови;
  • під час написання статті з суперечливого питання не можна стверджувати, що один з поглядів правильніший за інші, висвітлювати всі погляди чесно, неупереджено, з нейтральних позицій;
  • потрібно писати об'єктивно;
  • якщо писати  статтю про суперечливе питання, слід намагатися зазначити всі точки зору, навівши посилання на джерела, у яких вони згадуються;
  • у всіх статтях має вживатися літературна мова.

 Для аналізу медіатекстів використовуються певні критерії оцінювання:

  • Фактична точність.
  • Відтворення тексту по пам’яті.
  • Порівняльний аналіз.
  • Мовленнєве оформлення(логічність і послідовність)
  • Глибина і повнота(знання критики,основ історії,теорії літератури).
  • Аргументування і композиційна стрункість.
  • Вміння узагальнювати,робити висновки.
  • Науково-теоретичний та інтелектуально-культурний рівень висловлення.
  • Аналіз твору як факт мистецтва слова.
  • Грамотна,багата,точна і виразна мова.

Наприклад,при вивченні творчості Р.Бернса пропоную проаналізувати статтю Д.Дроздовського «Шотландія-Україна у слові Роберта Бернса». Учні навчаються  складати тези літературно-критичної статті, визначати головну думку твору, узагальнювати прочитане; формувати навички роботи з першоджерелами; розвивати культуру усного й писемного мовлення, навички колективної та самостійної роботи, логічне мислення.

Для аналізу медіатекстів ми використовуємо матеріали таких Інтернет-видань, як: Вікіпедія, «Українська правда» (www.pravda. com.ua), «Кореспондент» (www.korrespondent.net), «Форум» (www.for-ua.com), «UAtoday» (www.uatoday.net) Такі форми роботи з медіатекстами виховують інтерес до літературно-критичних творів, розвивають навички критичного мислення.

Мистецтво навчання полягає не в умінні повідомляти, а в умінні збуджувати, будити, оживляти. Саме використання ІКТ у навчально-виховному процесі «оживить» будь-який урок, зацікавить учнів, пробудить їх до активної співпраці з учителем.[4]

Отже, застосування ІКТ на уроках зарубіжної літератури не тільки увиразнить читацьке сприймання творів мистецтва, воно збагатить школярів новими знаннями й емоціями, виступить засобом пошуку інформації й самостійних узагальнень. Я вважаю, що вчитель-словесник, який не боїться взяти на себе відповідальність за використання методів і прийомів, що не стали ще хрестоматійними, шукає ефективніших засобів створення навчальної мотивації, знає, як заінтригувати учнів навчальним матеріалом, запросивши  їх до подорожі з анімаційними героями, які  завдання краще запропонувати від імені казкових персонажів або героїв улюблених книжок.

Впровадження інформаційно- комунікативних технологій в сучасну освіту дасть можливість реалізувати низку актуальних завдань, розширити основу знань суспільства, створити учня нового покоління, здатного самостійно здобувати інформацію, поповнювати, коригувати та інтерпретувати її протягом усього свого життя, тим самим бути готовим до відповіді на виклики XXI століття, комп’ютеризованого інформаційного суспільства, що є необхідним для кожної сучасної людини.

Список літератури

1.Буряк С.Д., Острова Г. О. Інтерактивні й нестандартні уроки зарубіжної літератури.— X.: ВГ «Основа», 2005.

2. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.- 2009.-№6.

3. Освітні технології: Навчально-методичний посібник / О. М. Пєхота, А. З. Кіктенко, О. М. Любарська та ін.; за заг. ред. О. М. Пєхоти. — К.: А.С.К., 2001.

4. Сороко Н. В. Реалізація діяльнісного підходу при комп’ютерному навчанні в умовах оновлення мовної освіти в Україні // Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору: Зб. наук.праць / За ред. В.Ю.Бикова, Ю.О.Жука. — К.: Атіка, 2004.

 

Категорія: Наші публікації | Додав: SEP (18.05.2017)
Переглядів: 12 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Розклад дзвінків
1 урок - 8.25-9.10

2 урок - 9.20-10.00

3 урок - 10.15-10.55

4 урок - 11.15-11.55

5 урок - 12.10-12.50

6 урок - 13.00-13.40

7 урок - 13.50-14.30

8 урок - 14.35-15.15
Корисні посилання





Національна гаряча лінія Національна дитяча гаряча лінія