Середа, 22.11.2017, 10:21
Вітаю Вас Гість | RSS

НВО - ліцей нових інформаційних технологій

Пошук
Наше опитування
Ви завітали на наш сайт, і нам цікаво, хто ви є:
Всього відповідей: 1056
Статистика
Ми на Facebook

Освіта для сталого розвитку

«Сталий розвиток – це такий розвиток суспільства, який задовольняє потреби нинішніх поколінь і не ставить під загрозу можливості наступних поколінь задовольняти свої потреби». («Наше спільне майбутнє», звіт Комісії ООН під керівництвом Гро Харлем Брутланд, 1987 р. )

Мета сталого розвитку суспільства:

«Краща якість життя для кожного тепер і для поколінь, що приходять» 

Основні критерії, за якими досягається ця мета, є наступні:

  • Розвиток людського потенціалу 
  • Ефективна захищеність природного довкілля 
  • Бережливе, раціональне і якісне використання природних ресурсів 
  • Високі і стійкі рівні зростання економіки та зайнятості 
  • Розбудова суспільства знань 
  • Входження України у європейське суспільство 
  • Освіта для сталого розвитку має за мету формування світогляду, що базується на принципах сталого розвитку, систематизації та засвоєння інформації з питань сталого розвитку. 

    Головні принципи сталого розвитку: 

  • принцип «задоволення потреб» – на перший план висуваються потреби найбідніших прошарків населення; 
  • принцип «встановлення обмежень»: на розвиток людства та стан технологій накладаються обмеження задля збереження довкілля. 
Сталий розвиток передбачає ощадливе ставлення до довкілля, коли люди братимуть від природи лише необхідне для їхнього життя, обов'язково зважаючи на те, чи зможе природа відновити даний ресурс. 

Яка роль належить людині у сталому розвитку суспільства? 

Людина – це джерело й водночас головна рушійна сила розвитку суспільства. Розвиток людини, створення умов для реалізації її інтелектуального та творчого потенціалу є основою сталого розвитку суспільства. 

Що означає «індекс людського розвитку»? 

Це показник, що відображає якість розвитку людини, соціальні умови її життя в окремо взятій країні. 

Індекс людського розвитку (ІЛР) визначається за сукупністю трьох показників: 

  • тривалості життя; 
  • рівня освіти (ступеня грамотності й можливості доступу людини до початкової, середньої та вищої освіти); 
  • реального внутрішнього валового продукту на одну особу.
Ці три чинники й становлять «середній показник» по країні; за найкращих соціальних умов, створених для розвитку людини, він дорівнює одиниці, за найгірших – нулю. 
Для України індекс людського розвитку вперше розраховано в 1993 році, і серед інших країн світу держава посіла 45 місце. У 2001 році Україна перемістилася на 75-те місце. 
Лише за рівнем грамотності населення Україна перебуває у рейтингу поруч із розвиненими країнами світу. Очікувана тривалість життя середнього українця у 2001 році становила 69,2 роки, що на 10 років менше, ніж у США та Західній Європі, на 4 роки менше, ніж у Польщі. Реальний внутрішній валовий продукт на одну особу у 2001 році в Україні становив 4350 дол. США, що у 6 разів менше, ніж у розвинених країнах, у 2,5 рази менше, ніж у Польщі, у 1,5 рази менше, ніж у Росії. 

Екологічні загрози розвитку, що виникли внаслідок людської діяльності 

Сьогодні людина стала найбільшою планетарної силою. Щорічно з недр Землі вилучається близько 10 млрд. т. корисних копалин, витрачається 3-4 млрд. т. рослинної маси, викидається в атмосферу близько 10 млрд. т. промислової вуглекислоти. В Світовий океан та річки скидається понад 5 млн. т. нафти і нафтопродуктів. Загострюється з кожним днем проблема питної води. 

Парниковий ефект та зміни клімату 

Викиди в атмосферу парникових газів призводять до парникового ефекту і глобального потепління. За прогнозами, середня температура поверхні землі зросте до кінця 21-ого століття на 1,4-5,8°С. Глобальне потепління є причиною зростання кількості природних лих, повеней, цунамі, опустелювання земель. Зараз опустелені землі складають біля 1/4 всієї поверхні землі, де проживає близько 900 мільйонів людей. 

Зменшення озонового шару 
Озоновий шар захищає людей і довкілля від впливу ультрафіолетових та рентгенівських променів. Зі зменшенням озонового шару організми на поверхні Землі опромінюються високим рівнем радіації та зазнають значних генетичних змін. Хімічні речовини типу фреонів здебільшого й руйнують озоновий шар. У 2000 році розмір озонової діри в атмосфері Землі становив близько 28,3 млн км 2
 
Кислотні дощі 
Через кислотні дощі передчасно опадає листя, у водоймах зникає риба, руйнуються будівлі, історичні та культурні пам'ятки. Вперше згубні наслідки «кислотних дощів» зафіксовано в 70-х роках ХХ століття у Північній Європі, США та Канаді. 

Втрати біорізноманіття 
Нині на планеті налічується близько 15 мільйонів видів флори та фауни, з яких визначено та описано лише 1,75 млн видів. Щодня внаслідок негативного впливу людської діяльності на планеті зникає 100 – 150 видів флори та фауни. Якщо такі темпи втрат біорізноманіття спостерігатимуться надалі, то вже через 50 років остаточно зникне від чверті до половини усіх біологічних видів, які існують на Землі. 

Забруднення пестицидами
В Україні на сьогодні нараховується понад 22 тисячі тонн застарілих та заборонених до використання пестицидів, більше половини яких зберігається в непристосованих приміщеннях, що спричиняє значне забруднення ґрунтів, ґрунтових вод, сільськогосподарських рослин. 

Забруднення радіонуклідами
Внаслідок Чорнобильської катастрофи практично вся планета була забруднена радіонуклідами. Після аварії вилучили з користування 8,7% забруднених площ в Україні, де було розташовано 2215 міст і сіл. В Україні сконцентровано 70 млн. м радіоактивних відходів, які зберігаються на складах підприємств переробної промисловості. 

Доступ до питної води та санітарії
Якість поверхневих вод в Україні є катастрофічною. Якість води у Дніпрі, воду з якого споживає 2/3 населення країни, за окремими показниками перевершує 5 клас забруднення за 5 бальною системою, тільки вода в окремих річках Карпатських гір та Північного Криму є відносно чистою і відноситься до 3 класу забрудненості. Якість питної води не відповідає усталеним нормам. У 2003 році кожен 7-й зразок з централізованої системи водопостачання не відповідав нормам за хімічними показниками. Лише 25% сільського населення в Україні має доступ до централізованої системи водопостачання та 18% – до системи водовідведення. 

Знеліснення
Зараз в Україні ліси займають 14,3% території країни порівняно з 28% у 1850 році. Несанкціоноване вирубування лісів у Карпатських горах в 90-х роках минулого століття призвело до катастрофічних повеней 1998-го та 2000 років. 

Проблема твердих побутових відходів
«Територія, де мешкають люди, не є сталою, коли її жителі використовують ресурси швидше, ніж вони відновлюються, і коли на території виробляється більше відходів, ніж може бути перероблено природним шляхом чи утилізовано». Круглий стіл з питань сталого розвитку, Сіетл, США 

На сьогодні в Україні проблема смітників – одна з найважливіших і найактуальніших серед проблем забруднення навколишнього середовища. Ця проблема настільки нагальна не тільки в Україні, а й у всьому світі, що навіть з'явився такий вислів" відходи беруть нас за горло". 

Якщо не за рівнем життя, то принаймні за кількістю побутових відходів Україна не відстає від середньоєвропейського показника. Поступово наша країна перетворюється на смітник Європи. Щороку накопичується близько 10 млн. тонн сміття, близько 160 тисяч гектарів землі в Україні зайнято під смітники (це близько 700 смітників, що існують в кожному місті або селі). 

Які нормативні акти та документи регулюють доступ громадян до екологічної інформації?
У 1998 р. у місті Орхус (Данія) міністри з охорони довкілля європейських країн підписали «Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля». 
Орхуська конвенція забезпечує суспільство дійовим інструментом для формування та впровадження відповідної екологічної політики. Вона також підвищує соціальну стабільність і довіру, надаючи громадянам гарантії, що їхні голоси враховуватимуться в процесі ухвалення рішень. 
В Україні доступ до екологічної інформації регулюють Конституція України (ст. 34, 50), закони України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 9, 18, 19, 21, 25), «Про інформацію» (ст. 1, 9), «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (ст. 4), «Про відходи» (ст. 9), Водний (ст. 11, 58) і Кримінальний (ст. 227) кодекси України та інші нормативно-правові акти. 

Чи може одна особа щось змінити?
Ви, як член суспільства, маєте право допомогти визначити стан вашого довкілля. Незалежно від того, чи є ви учнем, офісним працівником, вчителем, водієм автобуса або студентом, ви, як і всі інші, живете у довкіллі, стан якого впливає на ваше здоров'я, здатність до праці та естетичне сприйняття. З урахуванням певних обмежень ви маєте право на доступ до екологічної інформації, на участь у прийнятті рішень, що впливають на довкілля, та на правовий захист, якщо вам було відмовлено у цих правах. Наприклад, ви маєте право знати, чи впливає економічна діяльність вашого суспільства на стан вашого здоров'я. Також у разі прийняття рішень, що можуть вплинути на довкілля, ви маєте право взяти участь у цьому процесі.

1. Конкурс плакатів "Планета Земля"

2. Конкурс "Екознаки"

3. Виставка "Кімнатні рослини"

4. Конкурс проектів "Ми - створіння природи, і маємо жити в гармонії з нею"

5. Акція "Збережі первоцвіт"

6. Акція "День птахів"

7. Екологічні проекти учнів ліцею


Розклад дзвінків
1 урок - 8.25-9.10

2 урок - 9.20-10.00

3 урок - 10.15-10.55

4 урок - 11.15-11.55

5 урок - 12.10-12.50

6 урок - 13.00-13.40

7 урок - 13.50-14.30

8 урок - 14.35-15.15
Корисні посилання





Національна гаряча лінія Національна дитяча гаряча лінія
Архів